ЗА ВІЛЬНУ УКРАЇНУ
Історія боротьби ОУН-УПА з нацистами
Десятки років комуністична, а згодом і російська пропаганда розповсюджує міфи про співпрацю бійців ОУН-УПА з нацистським режимом у роки Другої світової війни. Однак приховується факт, що до повернення комуністичної влади на Західну Україну у 1944 році повстанці два роки воювали з нацистами.

Історики не приховують, що на початку своєї збройної боротьби деякі провідники і члени націоналістичних організацій виступали за співпрацю з нацистами. Німеччину сприймали як потенційного союзника, оскільки вона руйнувала чинну на той час міжнародно-правову систему, в якій тоді не було місця для незалежної України. Це давало шанс реалізувати головне завдання повстанського руху - затвердити українську незалежну державу.

Уранці 30 червня 1941 року до Львова, який уже залишили частини Червоної армії та Внутрішніх військ НКВД, увійшла похідна група провідних діячів бандерівського крила ОУН під проводом заступника голови Ярослава Стецька. На зборах у будинку Товариства "Просвіта" було оголошено Акт відновлення Української Держави й створення тимчасового уряду - Українського державного правління, яке згодом мало передати владу легітимному урядові в Києві. Ухвалений документ не був узгоджений із окупаційною владою. Відтак, націоналісти діяли на власний розсуд. Коли нацисти зрозуміли справжній намір і небезпеку від проголошеного документу, в регіоні розв'язався кривавий терор і репресії щодо членів національно-визвольного руху.
Акт відновлення Української Держави
Загалом українське державне будівництво тривало тиждень і було безжально розчавлене нацистами, чиє командування отримало суворі директиви: "Прагнення українців встановити політичну незалежність у розумінні Української національної держави та створення української армії повинні бути припинені в зоні бойових дій. Військові органи влади не повинні пояснювати українцям своє ставлення до цього питання".

За відмову відкликати Акт відновлення Української держави Бандеру та інших лідерів арештували у липні 1941 року і запроторили до концтабору.

Репресіям було піддано близько півтори тисячі активістів. Знекровлена Організація українських націоналістів повернулася у підпілля і "відкрила другий фронт" - антинацистський. Мережа діяла у більшості регіонів України - її сформували члени Похідних груп ОУН(б). Водночас діяла і мельниківська частина підпілля ОУН, багатьох із якої нацисти стратили в Бабиному Яру. Жорстокий терор нацистів вимагав збройного захисту українців.

Відтак у лісах Волині створилася Українська повстанська армія, збройні відділи якої згодом поширили свою боротьбу на території восьми областей сучасної України.
Документи ОУН із закликами боротися проти нацистів
Повстанці зуміли очистити від нацистської адміністрації кілька районів і сформувати власне самоврядування. Серед тих, хто в лавах УПА простистояв нацизмові, були не тільки українці, а й казахи, чехи, євреї, бельгійці, голландці...

Довгий час цей період історії УПА був об'єктом різноманітних спекуляцій та пропагандистських міфів. Найпопулярніший з останніх - твердження, що українські націоналісти були колаборантами. Справді, після вісток про Голодомор та катка жорстоких репресій 1939-41 рр. західним українцям і нацисти спершу видавалися "визволителями". Але новий ворог швидко явив себе, тож визвольному рухові довелося воювати проти двох тоталітарних систем. Як розгорталися події на антинацистському фронті УПА - читайте у спецпроекті ТСН.ua та Центру досліджень визвольного руху.

ПЕРШИЙ БІЙ МІЖ УПА ТА НІМЦЯМИ
Перші повстанські підрозділи бандерівської ОУН стали до зброї у січні 1943 р. Починаючи від першого бою УПА, вони поширилися територією Західної Волині та Полісся.

Перший масштабний бій між українськими повстанцями та німецькою окупаційною адміністрацією на території України, окрім незначних зіткнень, відбувся 8 лютого 1943 року. Тоді сотнею Григорія Перегіняка- "Довбешки, "Коробки" було здійснено нічний напад на районний центр Рівненської області Володимирець, де на той момент основні окупаційні сили складалися з 30 німецьких жандармів, 70 російських козаків (колишніх військовополонених Червоної армії) та 80 узбеків (також колишніх радянських бранців).

Попри значну перевагу окупантів у кількості, завдяки неочікуваному та блискавичному нападу повстанців, атака вдалася.

Сили УПА швидко відійшли, однак вже 22 лютого проти повстанської сотні було організовано каральну операцію німців, під часі якої убили Перегіняка.

ГЕРОЇ АНТИНІМЕЦЬКОЇ БОРОТЬБИ
Підтвердженням розриву будь-яких стосунків українського визвольного руху із гітлерівцями та боротьби із ними, окрім десятків директив та документів з обох боків, слугують також біографії лідерів ОУН. Десятки з них були вбиті у сутичках із нацистами та закатовані у німецьких концтаборах.

До слова, окрім боротьби із нацистами, біографії керівників різних ланок УПА доводять, що визвольна діяльність повстанців охоплювала не лише західні терени, а практично всю територію сучасної України, зокрема, і Донбас.
ГРИГОРІЙ ПЕРЕГІНЯК
псевдо: "Коробка", "Довбешка"
Загинув у бою із німцями
Народився 08 січня 1908 року у селі Старий Угринів (Івано-Франківщина).

Перегіняк сформував першу сотню УПА (близько 125 вояків) на Волині. Провів перший бій УПА з німцями 7 лютого 1943 року у містечку Володимирець. Загинув у бою із німцями біля села Бродець Дубровицького р-ну Рівненської обл. неподалік міста Висоцька 22 лютого 1943 року.

ІВАН КЛИМИШИН
псевдо: "Крук"
Народився 1919 року у селі Верещаки (нині Лановецький район, Тернопільська область).

Климишин став засновником одного з перших відділів УПА. У лютому 1943 року на чолі боївки звільнив в'язнів Кременецької тюрми. Від травня 1943 року до квітня 1944 року Климишин очолював Кременецький курень УПА. Найбільші бої з нацистами, у яких брав участь "Крук": під селом Стіжок (9.05.1943), у селі Бережці (26.06.1943), у селі Мізоч (19.08.1943), у селі Антонівці (26.08.1943). Під час рейду Тернопільською та Хмельницькою областями у січні 1944 року курінь був розбитий німецькими військами. Сам Климишин загинув 1944 року у Лопушненському лісі, де замаскований енкаведист вистрілив йому в спину.


ВАСИЛЬ АНДРУСЯК
псевдо: "Різун", "Грегіт"

Народився 11 січня 1915 року у місті Снятин (нині Івано-Франківська область)

У липні 1943 р. створив відділ особливого призначення (17 бійців) у Чорному лісі коло Івано-Франківська, який за півроку виріс у сотню "Змії" (135 солдатів). Найбільші бої з нацистами: напади на гарнізони Городенки (липень 1943 р.), Тисмениці (серпень 1943 р.), вихід з оточення двома батальйонами між селами Посіч і Завій (27.11.1943 р.). Протягом 6-16 липня 1944 року Андрусяк керував обороною двох куренів і кількох сотень проти німецько-угорських військ на горі Лопата Сколівського району на Львівщині.

Ці бої стали одним із найбільших зіткнень між УПА та окупантами, які втратили від 200 до 400 вояків.

"Різун" отримав звання полковника УПА (посмертно) та лицаря Золотого Хреста бойової заслуги І класу.

ДМИТРО МИРОН
псевдо: "Орлик", "Брюс", "Піп"
Загинув від рук агентів СД
Народився 5 листопада 1911 року у селі Рай (нині Бережанський район, Тернопільська область)

Мирон був крайовим провідником ОУН Осередньо-(Північно-) східних українських земель (1941-1942). Підлегле йому підпілля охоплювало Житомирську, Вінницьку, Кам'янець-Подільську, Київську, Кіровоградську, Чернігівську, Сумську, Полтавську й Харківську обл.

"Орлика" заарештувало гестапо. Він загинув у Києві під час спроби втечі від агентів нацистської секретної служби безпеки (СД) 24 (25) липня 1942 року на розі вул. Фундуклеївської і Театральної (зараз - Богдана Хмельницького та Лисенка відповідно).

ІВАН КЛИМ
псевдо: "Митар", "Бурмач"
Публічно страчений СД
Народився 19 січня 1909 року у селі Старий Мізунь (нині Долинський район, Івано-Франківська область).

Клим був учасником похідних груп ОУН(б), організатором підпілля в Запорізькій області і на Донбасі, членом крайового проводу Південно-східних українських земель (1941-1942). Крім того, "Митар" став одним із організаторів підпільної радіостанції "Вільна Україна" ("Афродита") у селі Ямельниця на Львівщині (1943-1944).

11 січня 1944 року повстанець був затриманий агентами нацистської секретної служби безпеки (СД) та витримав тортури. Клим був публічно страчений на ринку в Дрогобичі як заручник.


ОСТАП КАЧАН
псевдо: "Саблюк", "Шаркан", "Косар"

Народився 1910 року у селі Теслугів, Радивилівський район, Рівненська область.

Качан був заступником командира Вінницької воєнної округи (жовтень 1943 - грудень 1944).

Пізніше "Саблюк" командував групою УПА, з якою здійснив на початку 1944 року один з найдовших рейдів територіями Вінницької, Кам'янець-Подільської (нині Хмельницька) та Тернопільської областей ОУН. Найбільші бої з нацистами за участі Качана відбувалися у селі Лисогірка Хмельницької області (9.01.1944), селі Канівка Хмельницької області (24.01.1944), селі Ферлеїв (Липівка) Івано-Франківської області (16.02.1944).

Качан отримав звання лицар Золотого хреста бойової заслуги ІІ класу.

ЄВГЕНІЯ ПЕТЕРЗІЛЬ
псевдо: "Маруся"
Заарештована та розстріляна СД
Народилася 18 грудня 1909 року у Тернополі.

Петерзіль була учасницею похідних груп ОУН(б) та входила до обласного проводу ОУН Вінниччини. "Маруся" була провідницею жіночої сітки ОУН у Вінниці. Згодом переведена на Полтавщину та Сумщину. 1942 року жінка була заарештована та розстріляна СД.

ОСИП БЕЗПАЛЬКО
псевдо: "Андрій", "Остап"
Народився 1914 року у селі Бенів, нині Золочівка, Золочівського р-ну Львівської обл

Витяг із некролога:

"...З 1942 р. друг Остап на посту обласного провідника ОУН на терені Кіровоградської області, в Чигиринщині (Холодноярщині) і Уманщині організує революційну боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. На цих теренах створює добре вишколену революційну мережу ОУН, яка керує усіма протинімецькими виступами і акціями, а у 1943 р. створює перші бойові загони УПА. У 1943 р. друг Остап покликаний у члени Крайового проводу Південно-східних українських земель. У 1944 р. важкопоранений на Кіровоградщині..."


ГОРДІЙ ВРОТНОВСЬКИЙ
псевдо: "Гордієнко"
Розстріляний СД

Народився 14 вересня 1916 року у Сумській області.

"Гордієнко" був сином полковника Армії УНР та засновником одного з перших відділів УПА (25 осіб, березень 1943 року).

На чолі своєї сотні Вротновський рейдував Житомирською і Київською областями (липень - вересень 1943 року). Найбільшими боями з нацистами, у яких брав участь повстанець, були: напади на село Бистричі (червень 1943), місто Котельня (23.07.1943), розгром роти жандармів під селом Устинівкою (28.07.1943), штурм села Межирічі (8.10.1943).

У грудні 1943 року Вротновський очолив диверсійну боївку у Львові. Командира заарештували агенти СД, а між 4 та 16 квітням 1944 року "Гордієнка" було розстріляно.

Автор тексту: Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху, Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Національного музею "Тюрма на Лонцького", Марія Максименкова, Дмитро Адрійченко
Реалізація: Марія Максименкова
Дизайнер: Віталій Фоков

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Made on
Tilda