ДВА РІЗНІ СВІТИ
ПРИП'ять до ТА ПІСЛЯ трагедії на чаес

Чорнобильська трагедія залишила незабутній слід у житті мільйонів людей уже не одного покоління. Вона наклала радіоактивний відбиток на територію не тільки України, а й сусідніх країн. Минулого року, у листопаді, об'єкт "Укриття" накрили Аркою, і вже зараз четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС перебуває під новим безпечним конфайментом.

Цей матеріал ТСН.ua присвятив як раз цій події. Ми згадували, якою Прип'ять була до трагедії, і якою є зараз. Ми порівняли фото міста-привида до аварії на четвертому енергоблоці 1986 року і зроблені у листопаді 2016-го.

Вже 2017-го ми знову побували в Прип'яті, влаштувавши онлайн-екскурсію загубленим містом (її можна подивитися тут) і заразом зробили серію фото з того ж ракурсу, що й торік. Навіть у порівнянні з минулорічним листопадом місто дещо змінилося. А якщо дивитися на фото до 1986-го, контраст ще більш разючий.

Здається, що на фото час застиг, проте місто дихає і продовжує жити. Деякі будівлі неможливо впізнати через пророслі крізь них дерева, окремі вулиці загубилися у нескінченному павутинні диких рослин, а стела на в'їзді до Прип'яті поєднує в собі два різні світи.

Стела на в'їзді до Прип'яті
Стела "Прип'ять" розташована на розвилці доріг, перед в'їздом до міста. Попри свій "кондовий" радянський вигляд, вона залишається одним із символів Зони Відчуження. На стелі зображена дата заснування міста – 1970 рік, проте статус міста Прип'ять отримала лише 1979-го. На цьому фото, яке було зроблене задовго до 1986 року, зображені молодята, а світлина з цього ж самого місця, зроблена у листопаді 2016 року, віддзеркалює увесь біль трагедії, яка охопила місто.
Вулиця Курчатова
Вулицям і проспектам міста присвоювалися загалом традиційні для радянської епохи назви. Крім суто ідеологічних проспекту Леніна, вулиць Дружби Народів та Героїв Сталінграду, у Прип'яті були також і вулиця Набережна, проспект Будівельників та Ентузіастів. А ось у назві вулиці Лесі Українки відбилася і національно-культурна складова України. Не залишився без уваги і головний привід заснування Прип'яті - мирний атом. Завдяки цьому в місті з'явилася вулиця Курчатова. Дивлячись на фото тоді й зараз – вулицю навіть неможливо упізнати.
Вид на готель "Полісся"
Готель "Полісся" розташований у самому центрі міста - на головній площі Прип'яті, поруч з міською парковою алеєю. Будівля має невелику кількість поверхів, проте високо здіймається над будинками навколо.

Згідно з проектом, на останньому поверсі готелю планувалося кафе з літньою верандою і панорамним оглядом. Та через аварію ідея так і не втілилася в життя.

Готель був задіяний в процесі усунення катастрофи у квітні 1986 року. Тут, поруч з міськвиконкомом, де розвернувся штаб ліквідації аварії, розташовувався пост дозиметрії і базувалися солдати.

Над четвертим блоком кружляли вертольоти та засипали палаючий реактор піском. Оскільки з даху "Полісся" чудово проглядався четвертий енергоблок, тут розташовувалися коригувальники та направляли дії льотчиків.

Зараз всередині готелю нічого не залишилося, крім голих стін та сміття. Предмети побуту вивезли і заховали, те ж саме сталося й з підлогою. А сантехнічне обладнання демонтували і здали на металобрухт.

Вид на вулицю Курчатова
Вулиця Курчатова була та залишається головною артерією міста попри те, що зараз вона потонула в неохайних хащах. На фото - вид на один із будинків біля головної площі міста. Загалом населення Прип'яті до аварії на Чорнобильській АЕС становило майже 50 тисяч осіб, а середній вік жителів міста складав 26 років.
Ресторан на головній площі
Ресторан "Полісся" також розташований на центральній площі, поруч із будинком культури "Енергетик". До вибуху на ЧАЕС ресторан вважався одним із найелітніших у місті. На фото зображені сходи цього ресторану. Зазначимо, що Прип'ять була спеціально спроектована з яскраво вираженим центром, де зосереджувалися головні будівлі міста: адмінбудівлі, об'єкти дозвілля, культури та відпочинку, а також продмаги та крамниці з промисловими товарами.
Будинок культури "Енергетик"
Будинок культури "Енергетик" також розташований поруч із центральною парковою алеєю. Він був побудований 1970 року за типовим на той час в СРСР проектом. Палац культури акумулював у собі цілий комплекс споруд.

У ньому розташовувалися готель, аптека, універмаг, гастроном, кінотеатр, спортзал, бар, і, власне, будинок культури. Безпосередньо в палаці базувалася велика кількість гуртків, проходили вистави, концерти, виступи колективів, а вечорами - дискотека під назвою "Едісон-2".

Також у палаці культури активно працювала місцева радіостанція, на яку міг потрапити будь-хто. В "Енергетику" була досить потужна і сучасна на той час апаратура. Просто перед входом до будівлі проводилося безліч показових змагань радіоаматорів.

"Енергетик", як і більша частина будівель того часу, був оздоблений білим мармуром, який в деяких місцях зберігся на палаці й досі, а усередині приміщень ще можна розгледіти красиво оформлені різьблені фрески. Нині - символ Прип'яті.

Колесо огляду
Парк атракціонів – головний у Прип'яті, а також це одне з найбільш уражених радіацією місць. Він розташований у центрі міста, позаду площі з будівлями універмагу, палацу культури "Енергетик" та готелю "Полісся".

Оглядове колесо, певно, є одним із найголовніших символів міста й усієї Зони Відчуження загалом. Його можна побачити на багатьох світлинах, зроблених після трагедії на ЧАЕС.

Колесо ніколи так і не працювало. Його мали запустити 1 травня 1986 року, але за п'ять днів до введення атракціону в експлуатацію сталася аварія на Чорнобильській АЕС.

Фото Прип'яті 2016/17 років: Антон Юхименко
Фото Прип'яті до аварії: pripyat.com; pripyat-city.ru
Дизайнер: Віталій Фоков
Автор: Марина Колесниченко

Made on
Tilda