НЕВІДОМИЙ ШУХЕВИЧ
Роман Шухевич назавжди закарбував себе в пам'яті українців як незламний борець за незалежність України від німецького та радянського поневолення.

Про його військово-політичну діяльність багато написано у біографіях та працях з історії. ТСН.ua спільно з Інститутом національної пам'яті пропонує відкрити історичну постать з несподіваного боку – як товариського хлопця, здібного спортсмена та успішного бізнесмена, засновника першого в Україні рекламного агентства.

Можливість подивитися на видатного націоналіста з нового ракурсу надав його компаньйон Богдан Чайківський, разом з яким вони заснували рекламну фірму "Фама". 2005 року Чайківський поділився спогадами про Романа у книжці.

Чимало інформації вдалося отримати із розповідей сучасників Шухевича, які разом із ним працювали в ОУН, борючись за незалежну Україну.


УЛЮБЛЕНЕЦЬ ДІВЧАТ

У вересні 1933 року Богдан Чайківський на час навчання у Львівській вищій школі закордонної торгівлі почав винаймати кімнату у батьків Шухевича. Так він познайомився зі своїм майбутнім компаньйоном, який також був студентом. Богдан був на 9 років молодшим за Романа, і той одразу взяв над ним шефство.

Роман Шухевич був дуже веселим і компанійським. Він був приємним у спілкуванні й одразу викликав у людей велику приязнь і довіру до себе. "Я так йому вірив, що якби він посеред ночі сказав мені, що то світить не місяць, а сонце, повірив би йому беззастережно", – пише Чайківський у своїй книжці спогадів.

Велика довіра була як до Романа, так і до людей, які працювали разом з ним у рекламному агентстві "Фама". У фірмі велося дві каси: одна офіційна, для податкового бюро, а друга – так звана чорна книга, гроші з якої йшли в ОУН.

Іноді ставалося так, що у підпільній касі недораховувалися, наприклад, 200 злотих. Тоді всі знали, що ці гроші ніхто не взяв для себе, а їх "видали". Романові всі вірили, нікому навіть на думку не спадало, що він міг би когось обдурити, сказати неправду.

портрети Богдана Чайківського і Романа Шухевича на фоні будинку Шухевичів у львові
Молодий Шухевич гарно і з задоволенням грав на фортепіано. 1926 року він вступив до Львівського музичного інституту на відділ симфонії. Вдома у Шухевичів часто лунала музика, співали під акомпанемент Романа. Як бувало, батьки Романа починали якусь сварку між собою, він сідав за фортепіано, грав і співав з "Наталки Полтавки": "Де згода в сімействі, там мир і тишина...".

Романа дуже любили дівчата, і він ними не погорджував. Незважаючи на те, що був одружений і любив свою дружину Наталку, дозволяв собі жарти і флірт з дівчатами. Натомість вони допомагали йому у підпільній, політичній та бізнесовій діяльності.

Роман був спортсменом, грав у ватерполо, у змаганнях посідав високі місця. Він навіть організував спортивний клуб "Русалка", у якому проводилися змагання з футболу, волейболу та баскетболу.

15-16 вересня 1923 року на IV Запорізьких ігрищах у Львові на змаганні юніорів Шухевич встановив рекорд з бігу на 400 м з перешкодами та на 100 м, переміг у плаванні на 100 м з часом 1 хв. 54,7 с, посів призові місця в метанні диска та ядра. Також він неодноразово виступав на студентських змаганнях Львова серед фехтувальників.

На фото: Роман Шухевич і його дружина Наталія (1930 рік)
Роман був, як називали його націоналісти, "105-відсотковий". То була найвища оцінка тих, хто належав до ОУН. Водночас він був скромною та інтелігентною людиною.

Особистий охоронець Романа Шухевича Любомир Полюга згадує про нього так: "Високого росту, шатен. Інтелігентне лице, приємне, ласкаве. Він поводився надзвичайно коректно, культурно, як джентельмен. Ввічливий був. Говорив гарною мовою. У розмові завжди всіх вислуховував, не перебивав, але свою думку він мав і відстоювати вмів".

Спогади особистого охоронця Шухевича
Всі, хто знав Шухевича, кажуть, що він був дуже ввічливою і галантною людиною. При цьому ззовні він нічим серед інших не вирізнявся – не мав жодних відзнак, одяг носив звичайний. Не соромився ніякої роботи.

Шухевич говорив, що Україну здобуде не один керівник, а весь народ. Він не хотів жодних нагород, не волів навіть визнати присвоєне йому звання генерала.


УСПІШНИЙ БІЗНЕСМЕН

Особливістю провідницького таланту Романа Шухевича було вміння знайти вихід із найважчого становища та співпрацювати з керівними кадрами. Цими здібностями він керувався не тільки у військово-політичній діяльності, але і в бізнесовій.

Задум організувати рекламну фірму належав Шухевичу. Вона мала виконувати подвійне завдання: бути легальним прикриттям інформаційної діяльності ОУН та створювати для неї легальну фінансово-економічну базу.

Обираючи назву для фірми, Шухевич хотів, що вона була зрозумілою для всіх, тому якнайкраще підійшло латинське слово "фама". У перекладі на українську це означає розголос, чутка, шепіт.

Фірма почала свою діяльність у березні 1937 року без великого стартового капіталу і без спонсорів. Тут яскраво проявився творчий та організаторський талант Романа Шухевича. Успіху справи сприяли його знайомства з підприємцями, а також вміння переконувати людей та захоплювати їх своїми ідеями.

На фото: Богдан Чайківський і брат Шухевича Юрій в бюро "Фами" у Львові
Протягом дуже короткого часу були організовані й успішно працювали декілька відділів: оголошень у пресі, кінореклами, друкування рекламних буклетів, виготовлення фірмових вивісок і рекламних щитів, рекламного оформлення вітрин, організації рекламних виставок і ярмарків та навіть виготовлення мінеральної води.

З часом клієнтів ставало все більше, а деякі навіть не перевіряли ілюстрації до реклами їхнього товару перед публікацією у газетах – настільки довіряли "Фамі".

Мали навіть еротичні оголошення. Перша намальована в оголошенні дівчина, яка відкрила коліно, викликала хвилю обурення через непристойність. Але Шухевич і Чайківський бачили, що це було добре для реклами, тож не надто реагували на критику.

Підприємство швидко зростало, давало оголошення у польських, німецьких та угорських газетах. Крім того, "Фама" створювала представництва у різних повітах Галичини і Волині, де Шухевич мав багато знайомих з ОУН, які потребували роботи.

Тож у бюро працювало багато колишніх політичних в'язнів, які не могли знайти роботу в державних установах. Роман був дуже захоплений створенням цієї колосальної оунівської сітки.

Розбудовуючи свою інформаційну базу, "Фама" також виходила у громадське життя. 1938 року Роман Шухевич взявся безкоштовно оформити похорон генерала Української Галицької армії Мирона Тарнавського, який організовувала "Молода громада".

Працівники "Фами" оформили військовий катафалк (закриту підводу, яку тягнули коні), зробили великі смолоскипи-світильники, які працювали на газоліні. Для плетіння гірлянд у Яворові, що неподалік Львова, дістали сорок смерек.

А з кущами калини, які вигадали поставити в голові катафалка у церкві, була окрема історія. Оскільки на дворі був червень, китиць калини ще не було, тому їх зробили з дротиків та гороху, який пофарбували червоним лаком.

Шухевичу довелося перервати свою роботу над розвитком бізнесу та оунівської сітки взимку 1938 року. Він поїхав до Карпатської України (на той час автономна республіка у складі Чехо-Словаччини, розташована на Закарпатті). Там Шухевич брав участь у створенні збройних сил - Карпатської Січі.

У цей час "Фома", побудована на членах ОУН, розвивалася практично самостійно. Чайківський пише: "Я навіть не задумувався, в який спосіб все діє, але організація ОУН працювала дуже добре". Так тривало аж до приходу більшовиків 1939 року.

Зв'язкова УПА Дарія Гусяк пригадувала, що Шухевич мав до всього хист і був широко обрадованим. Він викликав щиру симпатію у людей, які цінували його особисті якості. Його поважали, його любили, за нього помирали.
Спогади зв'язкової Шухевича Дарії Гусяк
Повернувшись до Львова і вже будучи у розшуку, Шухевич не втратив властивого йому оптимізму. Водночас мав дуже чіткі вимоги до дисципліни, як власної, так і підлеглих.

Востаннє Чайківський бачився з ним 1944 року. В дивізії "Галичина" тоді широко дискутувалася справа розстрілу сотника УПА, який пішов на співпрацю з німцями.

Роман сказав: "Цей старшина був дуже добрий командир. Але наказ, що нікому не можна на власну руку домовлятися з ворогом, він зломив. Польовий суд покарав його розстрілом. Ми мусимо завести залізну дисципліну, інакше не втримаємося".
На фото: сестра Шухевича Наталія з чоловіком Муталіфом Георгаєвим у засланні
Ще про один цікавий випадок розповіла сестра Шухевича. Його батько спаралізований лежав дома в ліжку. Маму забрали до в'язниці. На нижньому поверсі будинку комуністи поставили варту й чекали, що Роман прийде відвідати хворого батька.

Одного разу приїхав високий чин НКВД з двома вояками. Офіцер сказав охоронцям чекати внизу, а сам піднявся сходами. Батько одразу впізнав сина, але не міг говорити. По розмові Роман зійшов вниз і поїхав разом з вартою. То було цілком у його стилі.

Зв'язкова Дарія Гусяк пригадує, що Шухевич дуже полюбляв читати, зокрема російську літературу. Любив Достоєвського. А інша зв'язкова Ольга Ільків каже, що він у них був визнаним літературним критиком і до його порад дослухалися ті, хто писав вірші.
Спогади зв'язкової Шухевича Ольги Ільків
Були у Романа Шухевича і темні боки. Про один з них – пропозицію зробити аборт – у своїх спогадах розповіла Ольга Ільків. Проте решта людей, що знали Романа, згадують про нього як про надзвичайно релігійну людину.

Одного разу Роман Шухевич сказав своїм побратимам: "Моліться, хлопці, бо молитва здіймає більшу силу, ніж зброя".
Автор: Ольга Скичко
Дизайнер: Ганна Подкоритова
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОПЕРАЦІЯ ВІСЛА
Етнічна чистка українців
ЗА ВІЛЬНУ УКРАЇНУ
Історія боротьби ОУН-УПА
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА
Конфлікт на Волині в історіях свідків
УКРАЇНСЬКЕ ПІДПІЛЛЯ
Історії націоналістів, розстріляних у Бабиному Яру
Made on
Tilda